Більшість батьків починають думати про навчання дитини, коли та ще бавиться з іграшками і робить зачіски улюбленим лялькам. Одні чомусь впевнені, що навчальний процес починається безпосередньо у школі, а до того часу нічого особливого робити і не потрібно. Інші ж починають «мозковий штурм» надто рано, коли в цьому ще немає нагальної потреби. Як завжди, потрібно шукати золоту середину. Однак, щоби дати батькам хоч якийсь орієнтир, розберемось, у якому віці найкраще починати навчання і коли це справді приносить користь.
Навчання і розвиток
Для початку визначимось з термінологією, яка, попри свою простоту, не завжди повністю зрозуміла батькам. Насамперед чим навчання відрізняється від розвитку? Це одне й те ж саме чи зовсім різні поняття?
Навчання – це діяльність, в ході якої дитина здобуває нові знання та навички. Розвиток ж – це певна зміна, котра призводить до формування нової якості в певній сфері діяльності.
Наприклад, дізнатись про те, що кубик квадратний і зроблений з дерева – це навчання, а от придумати, як побудувати з різних кубиків певну споруду – розвиток. Тобто під час навчання дитина засвоює конкретні знання, в той час як розвиток – це завжди формування нових способів діяльності.
Розумовий розвиток тісно пов’язаний з процесом формування нейронних зв’язків. Адже вони виникають в процесі діяльності, коли мозок буквально підлаштовується під виконання певних завдань. Наприклад, коли дитина вчиться грати на піаніно, читає книгу чи малює, в її мозку формуються нові нейронні зв’язки, пов’язані з цими навичками. Чим частіше повторюється певна дія, тим міцнішими стають зв’язки між окремими нейронами. І навпаки, відсутність практики призводить до їх поступового ослаблення і навіть деградації.
Формування нейронних зв’язків у дитини відбувається безперервно, адже вона постійно отримує нову інформацію та засвоює певні навички. При цьому кількість сформованих зв’язків напряму впливає на рівень розвитку дитини – чим їх більше, тим дитина розвиненіша.
Як же сприяти формуванню нейронних зв’язків? Дуже просто – постійно навчати дитину чомусь новому і забезпечувати стабільний притік нових яскравих вражень. З цим завданням чудово впораються пізнавальні поїздки, розвиваючі ігри та інтерактивні заняття, перегляд цікавих фільмів та відео, творчі заняття чи навіть наукові експерименти, котрі можна провести у домашніх умовах. Саме з цього і варто починати педагогічну роботу з дитиною.
Сприятливі умови для розвитку дитини
На жаль, деякі батьки переконані, що для розвитку дитини достатньо читати їм на ніч книжки чи записати у художню школу. Однак розвиток повинен бути гармонійним та всебічним, адже мова йде про створення платформи для всього подальшого життя. А щоби його забезпечити, батькам потрібно:
- ретельно піклуватись про фізичний та психічний стан дитини;
- формувати різноманітне пізнавальне середовище;
- залучати всі органи чуття в процесі навчання;
- заохочувати самостійну роботу дитини;
- враховувати її вік та особисті потреби.
Оптимальний вік для розвитку і навчання дитини
Очевидно, що розвивати дитину слід якомога раніше. Як ми вже знаємо, розвиток – це зміни і прогрес, при цьому немає значення, у якій саме сфері. Тобто заняття фізкультурою – це фізичний розвиток, відвідування театрів і музеїв – культурний, інтелектуальні ігри – розумовий і т. д. Залучаючи малюка до нових цікавих занять, які відповідають його віку, ви вже дбаєте про його розвиток. Не слід записувати 3-річну дитину до секції важкої атлетики, але й водити 6-річну дитину на лялькові вистави для найменших також немає сенсу.
Добирайте те, що буде зрозумілим, цікавим та корисним саме для вашої дитини, і робіть це постійно.
Дещо складніша ситуація з навчанням. Одні батьки вважають, що 3 роки – достатній вік для засвоєння конкретних навичок та вмінь. Деякі починають задумуватись над такими речами ближче до 5 років, а інші взагалі ігнорують це питання до моменту, коли настав час йти до школи.
Звісно ж, все залежить від готовності, цікавості та здібностей самої дитини. Не варто копіювати інших батьків і віддавати свою дитину в художню школу, тому що «Сусіди от Надійку в 4 роки на малювання відправили». Завжди орієнтуйтесь на власну дитину – чого вона хоче, в чому зацікавлена, які схильності має.
Окрім того, давно встановлено, що в певних вікових проміжках діти мають більшу схильність до засвоєння окремих навичок. Це середньостатистичні дані і керуватись виключно ними непотрібно, однак така інформація може стати у нагоді багатьом батькам:
- розвиток мови та мовлення – від 0 до 6 років;
- рух та активність – від 1 до 4 років;
- розуміння встановлених правил та заведеного порядку – від 0 до 3 років;
- активне сприйняття маленьких форм і предметів – від 1,5 до 5,5 років;
- розвиток соціальних навичок – від 2,5 до 6 років.
Навчання дитини віком від 3 років
Загалом, більшість батьків починає приділяти більшу увагу навчанню дітей, коли малюки досягають 3-річного віку. Однак, аби ваші хороші наміри мали такий же позитивний ефект, потрібно враховувати особливості розвитку дітей у цей період.
Перше, що вам потрібно запам’ятати: основна діяльність 3-річної дитини – це гра. Відповідно, все навчання повинно відбуватись в ігровій формі.
Психічні процеси дитини ще недостатньо стабільні, а її поведінка та пізнавальна активність напряму залежить від самопочуття та всього, що відбувається довкола. Дитині важко сконцентрувати увагу на процесі навчання, а от відволіктись від нього вона зможе без проблем. Кумедний пес за вікном, улюблений мультфільм по телевізору чи цікавий ґудзик на светрі можуть звести нанівець всі ваші педагогічні старання. Аби дати раду з навчанням, дотримуйтесь 2 умов:
- не тисніть на дитину, не примушуйте її вчитись і не сваріть за непослух – так ви тільки викличете відразу до занять;
- створюйте багате і різноманітне середовище для розвитку, в ідеалі – навчально-ігрове.
Навчання дитини віком від 5 років
Дитина все ще найбільше любить і сприймає ігри, однак поступово вони стають складнішими та більш структурованими (зокрема, в них з’являється конкретний сюжет і ролі). Тобто в цей час вже можна застосовувати модель «вчитель–учень», в якій ігрова складова буде поєднуватись з навчальною.
Крім того, з’являються нові сприятливі фактори для навчання: збільшення обсяг’у пам’яті, зростання уваги та концентрації. Окрім того, і увага, і пам’ять поступово стають цілеспрямованими, тож дитину цілком реально зосередити на певному предметі чи об’єкті вивчення. Щоб досягти успіхів на цьому етапі, потрібно:
- продумувати заняття, котрі будуть цікаві дитині, і вивчати об’єкти, на яких вона зможе і захоче зосередитись;
- мотивувати дитину до навчання, пропонуючи їй бонуси на певні досягнення.
навчання дитини віком від 7 років
На щастя, в цей час саме навчання стає основною діяльністю дитини. Їй цікаво і навіть життєво необхідно досліджувати світ довкола себе, дізнаватись щось нове і застосовувати отримані знання на практиці. Зміни відбуваються і на ментальному рівні: ще більше зростає пам’ять, підвищується точність реакції, формується прагнення до саморозвитку.
Школярі вчаться розв’язувати різноманітні задачі, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, систематизувати та узагальнювати отриману інформацію. Однак увага залишається все ще нестабільною, хоч втримувати її дітям стає легше. Аби ефектно скористатись всіма перевагами цього періоду, потрібно:
- забезпечити дитині доступ до нової інформації та задовольняти її потребу в отриманні знань;
- не переобтяжувати увагу та добирати цікаві теми для вивчення.
Коли розпочинати навчання дитини і в який спосіб організувати навчальний процес, вирішувати тільки Вам. Якщо Ви стежите за розвитком дитини від самого народження, знаєте, що їй подобається, і впевнені, що вона справді готова навчатись, то зробите правильний вибір.